левиний
ЛЕВИНИЙ, а, е. 1. Прикм. до лев1 1. [Ізоген:] Ти богові їх душі доручи,- він може врятувать в рові левинім і в огняній печі (Л. Укр., III, 1952, 299).
2. Такий, як у лева (див. лев1 1); // Який нагадує про силу лева. Народу серце билося в серцях Бійців його - і подвиги левині Луною пролунали у віки (Рильський, Мости, 1948, 89).
@ Левина грива (шевелюра) - пишне довге волосся (звичайно у чоловіків). Схожий (так хотілося йому) на справжнього вченого і обов'язково з левиною гривою.. на голові.., він підніметься на кафедру (Рибак, Час.., 1960, 162); Повернувся [Мамайчук] в радгосп пристойним кіномеханіком з левиною рудою шевелюрою і в розцяцькованій навипуск сорочці (Гончар, Тронка, 1963, 113); Левина частка (доля і т. ін. ) - найбільша або найкраща частина чого-небудь. Соціалізм назавжди знищив несправедливий розподіл продуктів праці, коли левину долю національного доходу привласнювали експлуататори (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 70).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | левиний | левина | левине | левині |
Родовий | левиного | левиної | левиного | левиних |
Давальний | левиному | левиній | левиному | левиним |
Знахідний | левиний, левиного | левину | левине | левині, левиних |
Орудний | левиним | левиною | левиним | левиними |
Місцевий | на/у левиному, левинім | на/у левиній | на/у левиному, левинім | на/у левиних |