легований
ЛЕГОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до легувати.
2. у знач. прикм. Такий, до складу якого введені ті чи інші метали для одержання сплаву з певними якостями (про сталь, чавун і т. ін.). За хімічним складом чавуни розрізняють нелеговані і леговані, тобто такі, у складі яких є спеціальні домішки (Токарна справа.., 1957, 51); // Який виготовлено із сталі, чавуну і т. ін. з певними якостями. Завод одержав замовлення - виготовити і поставити народному господарству леговані балони місткістю по 85 літрів (Роб. газ., 24.1 1962, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | легований | легована | леговане | леговані |
Родовий | легованого | легованої | легованого | легованих |
Давальний | легованому | легованій | легованому | легованим |
Знахідний | легований, легованого | леговану | леговане | леговані, легованих |
Орудний | легованим | легованою | легованим | легованими |
Місцевий | на/у легованому, легованім | на/у легованій | на/у легованому, легованім | на/у легованих |