лелітка
ЛЕЛІТКА, и, ж . 1. Блискуче кружальце для прикрас. // Блискучі цяточки на чому-небудь. Не питай, чи то справді роса самоцвітна, всесвітня краса, чи то, може, те сонце здурило, в лелітки дощ холодний змінило (Л. Укр., І, 1951, 201); В батькових очах спалахують лелітки - такі золоті лелітки, як на Дніпрі в сонячну годину (Донч., V, 1957, 16).
2. діал. Назва квітки. Я нарву найкращих квіток, Купчаків, жоржин, леліток, Принесу з росою в клас (Стельмах, Жито.., 1954, 177); Ну, заграйте ж, заграйте чечітку, я новенькі підошви зіб'ю, причеплю на манишку лелітку - степову білу квітку мою! (Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лелітка | лелітки |
Родовий | лелітки | леліток |
Давальний | лелітці | леліткам |
Знахідний | лелітку | лелітки |
Орудний | леліткою | лелітками |
Місцевий | на/у лелітці | на/у лелітках |
Кличний | лелітко | лелітки |