лжесвідок
ЛЖЕСВІДОК, дка, ч ., юр. Той, хто дає брехливі або фальшиві, неправдиві свідчення.
ЛЖЕСВІДЧЕННЯ, я, с., юр . Дія за знач. лжесвідчити.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лжесвідок | лжесвідки |
Родовий | лжесвідка | лжесвідків |
Давальний | лжесвідкові, лжесвідку | лжесвідкам |
Знахідний | лжесвідка | лжесвідків |
Орудний | лжесвідком | лжесвідками |
Місцевий | на/у лжесвідку, лжесвідкові | на/у лжесвідках |
Кличний | лжесвідку | лжесвідки |