лимонний
ЛИМОННИЙ, а, е. 1. Прикм. до лимон. Біля морських берегів [Середземномор'я] тягнуться виноградники і сади з апельсиновими, мандариновими та лимонними деревами (Фіз. геогр.., 6, 1957, 44); Блідо-рожеві воскові квітки [лимонника] відзначаються ніжним лимонним запахом. Це й дало назву рослині (Веч. Київ, 25.VІІІ 1962, 4); // Зробл. із лимона; з лимоном. - О, кекс! - вигукнула Марійка. - Та ще й лимонний, мій улюблений! (Донч., V, 1957, 237).
^Лимонна кислота - кислота, яка міститься в плодах лимона та інших рослин і використовується для приготування їжі, в медицині тощо. Вперше лимонна кислота була одержана з лимонного соку; вона міститься в журавлині і в інших ягодах та плодах (Укр. страви, 1957, 346).
2. Кольору шкірки стиглих плодів лимона. Зацвіли [клени] неприродно яскраво, барвисто, зазивно ясно-жовтим, яскраво-червоним, багряним, оранжевим, лимонним і якимсь фантастичним червоно-зеленим кольором (Коз., Сальвія, 1959, 70).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лимонний | лимонна | лимонне | лимонні |
Родовий | лимонного | лимонної | лимонного | лимонних |
Давальний | лимонному | лимонній | лимонному | лимонним |
Знахідний | лимонний, лимонного | лимонну | лимонне | лимонні, лимонних |
Орудний | лимонним | лимонною | лимонним | лимонними |
Місцевий | на/у лимонному, лимоннім | на/у лимонній | на/у лимонному, лимоннім | на/у лимонних |