лис
ЛИС, а, ч . 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. - Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Фр., XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. - Не водяться вже лиси. Змандрували, - сумно пояснив Тимко (Тют., Вир, 1964, 228); * У порівн. У вічі - як лис, а поза очі - як біс (Укр.. присл.., 1955, 154); // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Донч., II, 1956, 7); // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Рибак, Помилка.., 1940, 74).
^Полярний лис - те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Трубл., Вовки.., 1949, 23).
^Лисом витися коло кого - шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Март., Тв., 1954, 205); Лисом підшитий - хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050).
2. перен . Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Вас., Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис.. тікає від роботи! (Собко, Срібний корабель, 1961, 202).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лис | лиси |
Родовий | лиса | лисів |
Давальний | лисові, лису | лисам |
Знахідний | лиса | лисів |
Орудний | лисом | лисами |
Місцевий | на/у лисі, лисові | на/у лисах |
Кличний | лисе | лиси |
лисий
ЛИСИЙ, а, е. 1. З лисиною або без волосся (про голову). В одного чоловіка біла борода висіла до пояса, а лиса, як коліно, голова блищала при місяці (Н.-Лев., І, 1956, 54); За столом сидів переперезаний ременями чоловік; голова у нього була важка, лиса (Тют., Вир, 1964, 343).
2. З лисиною або без волосся на голові (про людину). - Живе тут пані з Португалії.. Товста, як барило, й лиса (Вовчок, І, 1955, 376); - Дурний, як поліно, лисий, як коліно, хоч не пан, зате підпанок (Мур., Бук. повість, 1959, 36); *Образно. Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл. Тюпцем круг неї лисий місяць, - беззуба дивиться в монокль (Тич., І, 1957, 121); // у знач. ім . лисий, сого, ч . Людина з лисиною або без волосся на голові. [Горпина:] Ач, старий шкарбан, який ревнивий! А ще хоче, щоб я за нього пішла. Не діждеш, лисий! (Кроп., І, 1958, 155).
@Діда (дідька) лисого - те саме, що Чорта (дідька) лисого. [Оксана:] Індивідуальних нас кожне забере, а в колгоспах - діда лисого (М. Куліш, П'єси, 1960, 165); До лисого чорта (дідька) - дуже багато. - Тебе змалечку хвалять: талант.. Стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних опер та п'єс передивився (Мур., Свіже повітря.., 1962, 28).
На [якого] чорта (дідька) лисого, вульг., лайл . - навіщо. - На дідька б лисого сидів я тут - вже краще у Менделя... (Коцюб., II, 1955, 9); Чорт (дідько) лисий, вульг., лайл . - ніхто, ніщо. - Показились десь діти, чи який хрін.. Межи ними й дідько лисий не розбере справи!.. (Коцюб., І, 1955, 33); Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Ю. Янов., II, 1954, 120); Чорта (дідька) лисого, вульг., лайл. - повне заперечення чого-небудь. [Павло:] Хіба не можна хапнуть? [Горпина:] Чорта лисого хапнеш, коли все позапирано (Кроп., II, 1958, 239); - Ну, щоб я пішов агітувати проти плану, то це вже дідька лисого (Мик., І, 1957, 59); Чортові (дідьку, батьку) лисому розкажи, вульг., лайл. - вияв недовіри до чиїх-небудь слів. - Чіпка добрий чоловік: за кожним кумуватиме...- Батькові своєму лисому розкажи! - приснув Грицько (Мирний, І, 1949, 402).
3. Те саме, що облізлий 1. На голові стирчить якась лиса-прелиса шапка (Збан., Сеспель, 1961, 300); Лапи всі лисі, ратиці пообкусувані, і не говорить [диявол], а якимось хрипучим голосом мекає (Вишня, І, 1956, 450).
4. перен . Позбавлений рослинності; голий (про землю, гори тощо). З погідного неба сонце сипле гарячим промінням на високі лисі гори (Фр., І, 1955, 364); Де сіла [сарана], то вже за годину лисою стала земля (Панч, Гомон. Україна, 1954, 26).
5. З білою плямою на лобі (про деяких тварин). - Ну, чого вирячилась, як лисе теля на нові ворота? (Гр., II, 1963, 458); Лиса теличка за рукав тягне, біленькі поросята коло льохи товпляться (Горд., Заробітчани, 1949, 9); // у знач. ім. лисий, сого, ч . Кінь, віл і т. ін. з білою плямою на лобі. Узяв [партизан] коня за повід - любовно погладив по морді лисого (Головко, І, 1957, 366).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лисий | лиса | лисе | лисі |
Родовий | лисого | лисої | лисого | лисих |
Давальний | лисому | лисій | лисому | лисим |
Знахідний | лисий, лисого | лису | лисе | лисі, лисих |
Орудний | лисим | лисою | лисим | лисими |
Місцевий | на/у лисому, лисім | на/у лисій | на/у лисому, лисім | на/у лисих |