лобовий
ЛОБОВИЙ, а, е. 1. Те саме, що лобний. В тім капшучці жаб'яча задня права лапка.. та лобова кісточка (Кв.-Осн., II, 1956, 205); В цей час [у дитини молодшого шкільного віку] помітно посилюється ріст лобових часток (Шк. гігієна, 1954, 53).
2. Спрямований прямо перед собою, в лоб; фронтальний. Вогонь партизанів був лобовим огнем з прекрасно замаскованих позицій (Воскр., Весна.., 1939, 44); // перен . Прямий, прямолінійний. На таке лобове запитання юнак згоджується на перше-ліпше ім'я (Ю. Янов., IV, 1959, 138); Він не вміє думати примітивно, і тому лобове, прямолінійне розкриття думки йому не може прислужитися (Літ. Укр., 18.ІІ 1962, 2).
^Лобовий штурм (удар); Лобова атака - прямий напад на ворога. Видираючись майже по прямовисних скелях.., суворовські війська повели лобовий штурм Сен-Готарду (Іст. СРСР, II, 1957, 97); кіннота лобовою атакою вдарила на османів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 529).
3. Який міститься в передній частині чого-небудь; передній. Поземка стала збільшуватися.. По землі неслися оті важкі хмари,.. засліплюючи лобове скло автомашин (Ле, Право.., 1957, 249); Олександр Романюк обладнав свій комбайн електроосвітленням, встановивши одну фару на лобовому щиті і по одній - на елеваторах (Хлібороб Укр., 8, 1963, 19).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лобовий | лобова | лобове | лобові |
Родовий | лобового | лобової | лобового | лобових |
Давальний | лобовому | лобовій | лобовому | лобовим |
Знахідний | лобовий, лобового | лобову | лобове | лобові, лобових |
Орудний | лобовим | лобовою | лобовим | лобовими |
Місцевий | на/у лобовому, лобовім | на/у лобовій | на/у лобовому, лобовім | на/у лобових |
лоб
ЛОБ, лоба, ч. 1. Верхня надочна частина обличчя людини або морди тварини. По його лобі та по щоках у розмові бігали зморшки (Н.-Лев., III, 1956, 320); Ступили обидва [цапки] на кладку, зійшлись по середині та й ну один одного лобами й рогами бити! (Коцюб., І, 1955, 468); Хвилястий чорний чуб спадає на високий прямий лоб (Стельмах, II, 1962, 388); // перен., розм . Про голову людини. - Не виб'єш із їх бісових лобів тієї волі та мандрів (Мирний, IV, 1955, 220); [Суховій:] Вночі козакові шлях на небі, а вдень на кінці язика та в лобі (Кроп., V, 1959, 323); // чого і без додатка, перен . Передня частина чого-небудь. Тверда й пряма, як меч легіонера, Розколина пробила лоб скали (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 15); Машина м'яко вперлася лобом у тугу повітряну подушку й зупинилася (Чаб., Балкан. весна, 1960, 459).
^ Баранячий (льодовий) лоб, геол . - відшліфована льодовиком скеля, заокруглена з одного боку. Схил, обернутий проти течії, стає положистим, а схил за течією льоду - крутим. Така форма скель зветься льодовим лобом, або баранячим (Курс заг. геол., 1947, 146).
^ Бити лобом (лобами) об землю; Розбивати лоба (лоби), зневажл . - схилятися перед ким-небудь, бити поклони. Свого часу українські націоналісти безсоромно твердили, ніби Пушкін - ..мало цікавий для європейців, перед якими ці панове били лобами об землю (Рильський, III, 1956, 180); - Створили собі ідола [божество] і давай перед ним розбивати лоби ... (Гончар, Тронка, 1963, 206); В лоб (в лоба): а) в передню частину чого-небудь. Коли б не треба було поспішати, він зараз без ніякого остраху підпустив би оцей танк під саме дуло гармати і лише тоді з усією люттю своєю ударив би в самий лоб (Головко, І, 1957, 289); б) військ. фронтальним ударом; з фронту. Три "яструбки" пішли фашистам у лоб (Ю. Янов., І, 1954, 49); - Ви, пане Гульський, підете в лоб січовикам, а я з своїми черкасцями зайду ліворуч (Ле, Наливайко, 1957, 55); в) надто прямолінійно; прямо. Те, що він викладає думки трохи по-газетному, "в лоб", не заперечує їх безсумнівної щирості (Мур., Жила.. вдова, 1960, 30); Зміст їхніх розмов був дуже простий і бив прямо в лоб (Кучер, Трудна любов, 1960, 220); Комуністи замислили напоумляти "карапузів" [секту] не в лоб, не антирелігійною пропагандою.., а знаннями про походження та розвиток життя на землі (Вол., Місячне срібло, 1961, 289); Голити лоб див. голити; З-під лоба дивитися (глянути і т. ін.) - хмуро, вороже, недружелюбно дивитися і т. ін. Відколи мачуха ввійшла в батькову хату, - ця маленька, семи років, дівчинка й разу не глянула на неї по-людському, а все з-під лоба (Гр., І, 1963, 333); Андрій з-під лоба дивився на начальника штабу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 21); Лобом в лоб - про зустрічний рух, удар кого-, чого-небудь з кимось, чимось. По фронту в тридцять кілометрів ішли лісом танк на танк, лобом в лоб, і - горіли (Гончар, IV, 1960, 61); Лобом неширокий - нерозумний. Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Шевч., II, 1953, 352); Мідний (пустий) лоб див. мідний; На лобі [собі] записати - дуже добре запам'ятати. - Скажи: "Я їй цього не забуду!" Хай вона це запише собі на лобі! .. (Мирний, III, 1954, 55); На лобі написано у кого - видно з першого погляду, помітно із зовнішнього вигляду. [Денис:] Я кожного з вас на пальцях знаю! [Пилип:] Це вже так і на лобі у тебе написано (Кроп., II, 1958, 49); [Завірюха:] Здоровенькі були, панове міністри! [Мерчик:] А хіба в нас на лобі написано, що ми міністри? (Мам., Тв., 1962, 318); Очі на лоб (на лоба) лізуть (вилазять) див . око; Повний (золотий) лоб у кого - хтось розумний, мудрий. Ні, не забуть цього до гроба, коли побив мене йолоп за те, що в мене повний лоб, а в нього порожньо у лобі (Сос., II, 1958, 364); І люди є такі ледачі, Мудрують..: Ми, бачте, сила, ми - стовби. У нас, мов, золоті лоби (Гл., Вибр., 1951, 68); Пустити [собі] кулю в лоб (в лоба) - застрелитися. Рука його шарпнулась до кобури, - сам пущу собі кулю в лоб! (Гончар, II, 1959, 183); Стукнутися лобами на (в) чому - про зіткнення поглядів, інтересів і т. ін. - Раз мало не стукнулись лобами на одному інтересі (Стельмах, II, 1962, 295); Хоч лобом в стіну битися - про неможливість що-небудь зробити, про непереборні перешкоди. Хоч лобом в стіну бийся, то не поможе (Номис, 1864, № 5664); Як (більш, ніж) ока в лобі глядіти (пильнувати і т. ін .) кого, що, чого - дуже пильно доглядати, берегти. - Усі чепурні [дочки], шанують одежу, усі глядять одежини як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121); Матір поважав [син], а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Вовчок, І, 1955, 80).
2. перен., вульг . Про хлопця, підлітка, парубка; лобуряка. - Чого ж ви стоїте, лоби? - звернувся Гаркуша до парубків (Гончар, Таврія, 1952, 44); // заст . Той, кого забрили в солдати. - Зовсім було Якова прийняли і крикнули "Лоб!" - розказувала далі Настя (Мирний, IV, 1955, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лоб | лоби |
Родовий | лоба | лобів |
Давальний | лобові, лобу | лобам |
Знахідний | лоб, лоба | лоби, лобів |
Орудний | лобом | лобами |
Місцевий | на/у лобі | на/у лобах |
Кличний | лобе | лоби |