лубка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лубка | лубки |
Родовий | лубки | лубок |
Давальний | лубці | лубкам |
Знахідний | лубку | лубки |
Орудний | лубкою | лубками |
Місцевий | на/у лубці | на/у лубках |
Кличний | лубко | лубки |
лубок
ЛУБОК, бка, ч . 1. Те саме, що луб 2. Хома Патика Пішов зимою драти лика; Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Бор., Тв., 1957, 138); [Мартин:] Не журись, у нас вози лубками вшиті! (К.-Карий, І, 1960, 333).
@ Лубком взятися (стояти) - те саме, що Лубом стояти (стати) (див . луб). Стоїть Щур під млином на греблі, розминає язик у роті, що лубком узявся, сам себе допікає (Вас., Вибр., 1950, 115).
2. Виріб з луба (кузов воза, саней і т. ін.). Він бачив уже валку саней з колодами, брусами, повні лубки червоної цегли, немов миски ягід (Коцюб., II, 1955, 34); // мн . Віз, сани з таким кузовом. Взяв син лубки, поклав старого та й одвіз... (Коцюб., II, 1955, 274).
3. перев. мн . Тверда накладка на місці перелому кістки; шина. Біда лежав на розкладному ліжку.. Нога була в лубках (Трубл., І, 1955, 55).
4. Липова дошка для малювання або гравірування картини, звичайно нескладної виконанням. Намалюю неньку На жовтому лубку (Чуб., V, 1874, 474).
5. тільки одн . Надрукована з такої дошки картинка з підписом, народна походженням або розрахована на широкі народні верстви, що відзначалася простотою образів і примітивністю зображення. Розвиваючи традиції народного лубка, українські художники створили пропагандистський плакат (Укр. рад. граф., 1957, 18); Не можна пройти повз цікаву серію.. ліноритів.. на мотиви великого Кобзаря, виконану під давній лубок (Мист., 3, 1964, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лубок | лубки |
Родовий | лубка | лубків |
Давальний | лубкові, лубку | лубкам |
Знахідний | лубок | лубки |
Орудний | лубком | лубками |
Місцевий | на/у лубку | на/у лубках |
Кличний | лубку | лубки |