лупцювати
ЛУПЦЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм . Те саме, що бити 2. Бурлаки.. миттю кинулись на осавулу і почали його лупцювать кулаками (Н.-Лев., II, 1956, 203); - Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив. Нікому не попускай (Довж., І, 1958, 218); Василь злісно лупцював тварин бичем по мордах, по ногах - по чому поціляв (Вол., Місячне срібло, 1961, 184).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лупцюю | лупцюємо |
2 особа | лупцюєш | лупцюєте |
3 особа | лупцює | лупцюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лупцюватиму | лупцюватимемо |
2 особа | лупцюватимеш | лупцюватимете |
3 особа | лупцюватиме | лупцюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лупцював | лупцювали |
Жіночий рід | лупцювала | |
Середній рід | лупцювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лупцюймо | |
2 особа | лупцюй | лупцюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лупцюючи | |
Минулий час | лупцювавши |