людожер
ЛЮДОЖЕР, а, ч. Те саме, що людоїд. Волохате страховисько [отець Павло] вивело кілька страшних, достотно, як виводять людожери, звуків і наблизилось до тітки (Кач., II, 1958, 13); - Розбійник!. .Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. - хвилювався дорогою Семен (Коцюб., І, 1955, 127); - Смерть фашистам! Смерть людожерам! - лунає в натовпі (Ів., Таємниця, 1959, 145); * Образно. Там не школа, а в'язниця... Там фашистський офіцер. На кашкеті в нього птиця, Хижа птиця-людожер (Воронько, Три покоління, 1950, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | людожер | людожери |
Родовий | людожера | людожерів |
Давальний | людожерові, людожеру | людожерам |
Знахідний | людожера | людожерів |
Орудний | людожером | людожерами |
Місцевий | на/у людожері, людожерові | на/у людожерах |
Кличний | людожере | людожери |