ляшки
ЛЯШКИ, ів, мн. (одн. ляшок, шка, ч.; ляшка, и, ж.), іст., зневажл. Поляки. Прокинулись ляшки-панки - Нікуди втікати! (Шевч., І, 1951, 66); Утікають ляшки-панки і гетьманськії полки... (Сос., І, 1957, 387); - Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (Н.-Лев., І, 1956, 122); * У порівн. Голий - як пляшка, а гонор - як в ляшка (Укр.. присл.., 1955, 173).
ляшок
ЛЯШОК див. ляшки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ляшок | ляшки |
Родовий | ляшка | ляшків |
Давальний | ляшкові, ляшку | ляшкам |
Знахідний | ляшка | ляшків |
Орудний | ляшком | ляшками |
Місцевий | на/у ляшку, ляшкові | на/у ляшках |
Кличний | ляшку | ляшки |