лікарювати
ЛІКАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. 1. Займатися лікарською практикою, працювати лікарем. Демид переїхав у город і почав лікарювати (Гр., II, 1963, 159); Він поїхав лікарювати в глибоку провінцію та так і застряв у нашому містечку (Збан., Ліс. красуня, 1955, 91).
2. Те саме, що лікувати. Потім її стала [Маріула] вчити І лікарювати, Які трави, що од чого (Шевч., І, 1951, 372).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лікарюю | лікарюємо |
2 особа | лікарюєш | лікарюєте |
3 особа | лікарює | лікарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лікарюватиму | лікарюватимемо |
2 особа | лікарюватимеш | лікарюватимете |
3 особа | лікарюватиме | лікарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лікарював | лікарювали |
Жіночий рід | лікарювала | |
Середній рід | лікарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лікарюймо | |
2 особа | лікарюй | лікарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лікарюючи | |
Минулий час | лікарювавши |