лінуватися
ЛІНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок ., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. - Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Н.-Лев., III, 1956, 190); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Кроп., II, 1958, 406); - Ти не хочеш учити церковнослов'янських літер - аз, буки, веді? Ти лінуєшся? (Донч., III, 1956, 25); // Не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів. Буду гуляти з самого рання, аж до обіду. А це не через те, що хочу лінуватися, а для роботи (Коцюб., III, 1956, 418); Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Вас., І, 1959, 64); Він реготав з Фелікса і казав, що замикатиме його тут щоразу, як той лінуватиметься (Ю. Янов., II, 1954, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лінуюся | лінуємося |
2 особа | лінуєшся | лінуєтеся |
3 особа | лінується | лінуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лінуватимуся | лінуватимемося |
2 особа | лінуватимешся | лінуватиметеся |
3 особа | лінуватиметься | лінуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лінувався | лінувалися |
Жіночий рід | лінувалася | |
Середній рід | лінувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лінуймося | |
2 особа | лінуйся | лінуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лінуючись | |
Минулий час | лінувавшись |