лінюх
ЛІНЮХ, а, ч., розм . Те саме, що лінивець 1. Тут [на Мазурах] пани величають мужика лінюхом, як у нас, хоть пани за нього не орють землі та не платять податків (Стеф., II, 1953, 57); * Образно. Ніяк не хоче лінюх [лин] зеленавий Виходити на поверхню зо дна (Рильський, II, 1960, 118); - Треба виганяти з себе лінюха замолоду (Кол., Терен.., 1959, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лінюх | лінюхи |
Родовий | лінюха | лінюхів |
Давальний | лінюхові, лінюху | лінюхам |
Знахідний | лінюха | лінюхів |
Орудний | лінюхом | лінюхами |
Місцевий | на/у лінюху, лінюхові | на/у лінюхах |
Кличний | лінюху | лінюхи |