ліпка
ЛІПКА, и, ж. Те саме, що ліплення. Офіційна сановитість, мундир.. затіняють головне в портреті - обличчя, яке, незважаючи на грамотну ліпку, - психологічно невиразне (Мист., 3, 1953, 7); Для портретів його [Т. Шевченка] роботи характерна старанна ліпка форми, світлотіньове моделювання, вміле використання тонових градацій і контрастних сполучень білого та чорного (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ліпка | ліпки |
Родовий | ліпки | ліпок |
Давальний | ліпці | ліпкам |
Знахідний | ліпку | ліпки |
Орудний | ліпкою | ліпками |
Місцевий | на/у ліпці | на/у ліпках |
Кличний | ліпко | ліпки |
ліпкий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ліпкий | ліпка | ліпке | ліпкі |
Родовий | ліпкого | ліпкої | ліпкого | ліпких |
Давальний | ліпкому | ліпкій | ліпкому | ліпким |
Знахідний | ліпкий, ліпкого | ліпку | ліпке | ліпкі, ліпких |
Орудний | ліпким | ліпкою | ліпким | ліпкими |
Місцевий | на/у ліпкому, ліпкім | на/у ліпкій | на/у ліпкому, ліпкім | на/у ліпких |