літаючий
ЛІТАЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до літати. Крізь літаюче пір'я він примітив перед собою чотирьох маленьких хлопчиків (Н.-Лев., І, 1956, 168); Часами темнішало від швидко літаючих хмар, але як швидко налітали вони, так швидко й проносились (Ю. Янов., ІІ, 1958, 86).
2. у знач. прикм. Який вміє літати, має засоби для пересування в повітрі. Схопився кіт на задні лапи, Почухав між ушей: - Коли б то крила, скуштував би Літаючих мишей! (Бойко, Ростіть.., 1959, 73); - Спочатку ми робитимемо літаючі моделі аеропланів (Донч., І, 1956, 66).
^ Літаюча фортеця (кріпость) - чотиримоторний важкий бомбардувальник далекої дії. Подоляк дізнався, що заводи були розбомблені лише годину тому і що погром цей вчинили не німці, а союзницькі "літаючі фортеці" (Гончар, III, 1959, 425); Ближче до приміщень аеропорту стояв.. транспортний літак С-54, за ним - чотиримоторна "літаюча фортеця" (Загреб., Європа. Захід, 1961, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | літаючий | літаюча | літаюче | літаючі |
Родовий | літаючого | літаючої | літаючого | літаючих |
Давальний | літаючому | літаючій | літаючому | літаючим |
Знахідний | літаючий, літаючого | літаючу | літаюче | літаючі, літаючих |
Орудний | літаючим | літаючою | літаючим | літаючими |
Місцевий | на/у літаючому, літаючім | на/у літаючій | на/у літаючому, літаючім | на/у літаючих |