м'ячик
М'ЯЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до м'яч. Сіли з Телесиком та й поїхали. Проїхали вулицю - хатка в ліску, з дітворою м'ячики грають на піску (Тич., І, 1957, 155); * У порівн. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м'ячики, то гостроверхі, неначе топольки (Н.-Лев., II, 1956, 167).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | м'ячик | м'ячики |
Родовий | м'ячика | м'ячиків |
Давальний | м'ячикові, м'ячику | м'ячикам |
Знахідний | м'ячик | м'ячики |
Орудний | м'ячиком | м'ячиками |
Місцевий | на/у м'ячику | на/у м'ячиках |
Кличний | м'ячику | м'ячики |