макоцвітний
МАКОЦВІТНИЙ, а, е. 1. Схожий на маків цвіт. Вже й губи макоцвітні розтулилися, вже й зуби хижо блиснули, перлисті, проти місяця, але... вона не сказала нічого (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 345).
2. діал. Дурний, навіжений. - Чи ви показились, чи ви покрутились, макоцвітні шибеники! - Далі її рука надзвичайно проворно вхопила віник. Хлопці кинулися врозтіч (Вас., І, 1959, 166).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | макоцвітний | макоцвітна | макоцвітне | макоцвітні |
Родовий | макоцвітного | макоцвітної | макоцвітного | макоцвітних |
Давальний | макоцвітному | макоцвітній | макоцвітному | макоцвітним |
Знахідний | макоцвітний, макоцвітного | макоцвітну | макоцвітне | макоцвітні, макоцвітних |
Орудний | макоцвітним | макоцвітною | макоцвітним | макоцвітними |
Місцевий | на/у макоцвітному, макоцвітнім | на/у макоцвітній | на/у макоцвітному, макоцвітнім | на/у макоцвітних |