макулатура
МАКУЛАТУРА, и, ж. 1. Бракована друкарська продукція, а також ні на що не придатний, використаний папір та залишки паперу, які йдуть на переробку. Макулатура є найдешевшою сировиною, вона дає ще змогу зберегти колосальну кількість деревини (Рад. Укр., 16.XII 1960, 2).
2. перен., зневажл. Про бездарний, позбавлений будь-якої вартості літературний твір (або твори). Я дивуюся, як їм не відпаде охота приносити мені купи макулатури для виправки "стилю" (Л. Укр., III, 1952, 691); Прочитавши листа, Іван відчув якийсь дивний неспокій.. Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, у його писанні неупереджені, сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Кол., Терен.., 1959, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | макулатура | макулатури |
Родовий | макулатури | макулатур |
Давальний | макулатурі | макулатурам |
Знахідний | макулатуру | макулатури |
Орудний | макулатурою | макулатурами |
Місцевий | на/у макулатурі | на/у макулатурах |
Кличний | макулатуро | макулатури |