мариніст
МАРИНІСТ, а, ч. Художник, що малює марини. Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського, заснована великим мариністом у себе на батьківщині - в м. Феодосії у 1880 році (Довж., III, 1960, 85); Він [художник Л. О. Мучник] виступає і як мариніст, пише мінливе неспокійне море, зображує події, зв'язані з працею чорноморських рибалок (Мист., 6, 1963, 40); // Письменник, що описує море. М. Коцюбинський - фактично перший в українській літературі художник слова - мариніст (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 528).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мариніст | мариністи |
Родовий | мариніста | мариністів |
Давальний | мариністові, мариністу | мариністам |
Знахідний | мариніста | мариністів |
Орудний | мариністом | мариністами |
Місцевий | на/у мариністі, мариністові | на/у мариністах |
Кличний | мариністе | мариністи |