маточина
МАТОЧИНА, и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць. Вода досягала до маточин коліс. Коні просто брели в воді (Н.-Лев., II, 1956, 390); Старші господарі очима знавців оглядають колесо, придивляються, чи добре стягнув обруч дзвони, чи ввійшла на своє місце кожда спиця, чи міцно стоїть маточина (Фр., IV, 1950, 189); Колеса загрузли по маточини, а конячина така, що її з-за полудрабка не видно (Кол., Терен.., 1959, 130); // Середня частина машинового колеса з отвором для осі, вала тощо. При роботі зубчастого колеса в машині отвір у маточині служить для установки його на вал (Фрез. справа, 1957, 205); Маточини передніх коліс автомобілів.. установлюються на двох конічних роликових підшипниках (Підручник шофера.., 1960, 227).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маточина | маточини |
Родовий | маточини | маточин |
Давальний | маточині | маточинам |
Знахідний | маточину | маточини |
Орудний | маточиною | маточинами |
Місцевий | на/у маточині | на/у маточинах |
Кличний | маточино | маточини |