мелькнути
МЕЛЬКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до мелькати 1, 2. Засвербіла Івасева долоня, щось загурчало. Івась глянув - тілько жовтий слід на долоні, де лежав коник, та перед очима щось мелькнуло (Мирний, І, 1954, 176); В його умі мелькнули старинні.. казки про дріад, лісових дівчат, богинь дерев, що іноді являються людям (Фр., III, 1950, 89); В його погляді мелькнула непевність, але він зразу її пригасив (Смолич, Ми разом.., 1950, 259); Проскочили міст, мимо сільради.., мелькнули тополі, верби, акації (Тют., Вир, 1964, 68).
@ Тільки хвостом (хвостиком) мелькнути - дуже швидко зникнути. - Дурне мишеня, - сказала Таня і так перелякала її [мишу] цим, що та тільки хвостиком мелькнула (Епік, Тв., 1958, 465); - Весною, як натиснуть наші невичерпні резерви, - німець тільки хвостом мелькне (Хор., Незакінч. політ, 1960, 69).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мелькну | мелькнемо |
2 особа | мелькнеш | мелькнете |
3 особа | мелькне | мелькнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мелькнув | мелькнули |
Жіночий рід | мелькнула | |
Середній рід | мелькнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мелькнімо | |
2 особа | мелькни | мелькніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | мелькнувши |