мергель
МЕРГЕЛЬ, ю, ч. Осадочна гірська порода, що складається з глини і вапняку. У тому разі, коли вапняк має значну домішку глини, його називають мергелем (Курс заг. геол., 1947, 56); В Криму є великі поклади високоякісних мергелів, на базі яких доцільно спорудити цементний завод (Рад. Укр., 20.І 1959, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мергель | мергелі |
Родовий | мергелю | мергелів |
Давальний | мергелеві, мергелю | мергелям |
Знахідний | мергель | мергелі |
Орудний | мергелем | мергелями |
Місцевий | на/у мергелі | на/у мергелях |
Кличний | мергелю | мергелі |