мерзлякуватий
МЕРЗЛЯКУВАТИЙ, а, е. Дуже чутливий до холоду, морозу. Голова завкому Заяць, мерзлякуватий, маленький, наче недорослий, не дивлячись, знімав з дротини ключі і під оплески оддавав їх новосельцям (Перв., Материн.. хліб, 1960, 160); // у знач. ім. мерзлякуватий, того, ч.; мерзлякувата, тої, ж. Дуже чутлива до холоду, морозу людина. Мерзлякуватому й на печі холодно (Укр.. присл.., 1955, 281); // Власт. людині, що боїться холоду, морозу. Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 172); На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок (Вол., Озеро.., 1959, 94).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мерзлякуватий | мерзлякувата | мерзлякувате | мерзлякуваті |
Родовий | мерзлякуватого | мерзлякуватої | мерзлякуватого | мерзлякуватих |
Давальний | мерзлякуватому | мерзлякуватій | мерзлякуватому | мерзлякуватим |
Знахідний | мерзлякуватий, мерзлякуватого | мерзлякувату | мерзлякувате | мерзлякуваті, мерзлякуватих |
Орудний | мерзлякуватим | мерзлякуватою | мерзлякуватим | мерзлякуватими |
Місцевий | на/у мерзлякуватому, мерзлякуватім | на/у мерзлякуватій | на/у мерзлякуватому, мерзлякуватім | на/у мерзлякуватих |