меркантилізм
МЕРКАНТИЛІЗМ, у, ч. 1. Напрям у буржуазній політичній економії і політика ряду європейських феодальних держав у XV-XVIII ст., прихильники яких намагалися прискорити нагромадження капіталів стимулюванням зовнішньої торгівлі, колоніальними пограбуваннями і торговими війнами. Економічна політика російського уряду цієї епохи [початок XVIII ст.] характеризується меркантилізмом. З метою нагромадження коштів в країні заохочувався вивіз сировини і продуктів сільського господарства за кордон і обмежувався ввіз закордонних товарів у Росію (Іст. УРСР, І, 1953, 334).
2. перен. Дріб'язковий розрахунок; корисливість (у 1 знач.). Егоїзм, раціоналізм, меркантилізм - усе це дітища індивідуалізму, знаряддя, за допомогою яких він роз'їдає людину, робить її аморальною (Мист., 2, 1965, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | меркантилізм | меркантилізми |
Родовий | меркантилізму | меркантилізмів |
Давальний | меркантилізмові, меркантилізму | меркантилізмам |
Знахідний | меркантилізм | меркантилізми |
Орудний | меркантилізмом | меркантилізмами |
Місцевий | на/у меркантилізмі | на/у меркантилізмах |
Кличний | меркантилізме | меркантилізми |