металург
МЕТАЛУРГ, а, ч. Фахівець з металургії. За післявоєнний період металурги УРСР добилися великих успіхів у підвищенні продуктивності праці (Рад. Укр., 8.І 1954, 2); Головуючий закалатав у дзвоник, зроблений з шматка тонкої стальної труби, підвішеної до такої самої мініатюрної сталевої рейки, - подарунок інститутові від металургів-умільців (Загреб., Спека, 1961, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | металург | металурги |
Родовий | металурга | металургів |
Давальний | металургові, металургу | металургам |
Знахідний | металурга | металургів |
Орудний | металургом | металургами |
Місцевий | на/у металургу, металургові | на/у металургах |
Кличний | металургу | металурги |