метальний
МЕТАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для метання (у 1 знач.). Довгий час у місцевого населення зберігаються чисто мисливські прийоми бою риби з допомогою метальних знарядь (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 41); Кілька разів у той час, коли бій ішов під самими стінами Преслави, в стані ромеїв вчинялась тривога - то почали горіти метальні машини, то летіли стріли в спини (Скл., Святослав, 1959, 555).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | метальний | метальна | метальне | метальні |
Родовий | метального | метальної | метального | метальних |
Давальний | метальному | метальній | метальному | метальним |
Знахідний | метальний, метального | метальну | метальне | метальні, метальних |
Орудний | метальним | метальною | метальним | метальними |
Місцевий | на/у метальному, метальнім | на/у метальній | на/у метальному, метальнім | на/у метальних |