метлятися
МЕТЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Те саме, що розвіватися. Метляються на вітрі стрічки в дівчат (Н.-Лев., III, 1956, 371); В його чубі заплуталося сіно, вітер хоче висмикнути, а сінина метляється, аж до густої брови дістає (Кос., Новели, 1962, 60); // Ритмічно погойдуватися від руху. - Ха-ха! - сміявся Мустафа, і китиця на фезі в нього метлялась (Коцюб., II, 1955, 136); У кіз на шиї метлялися мотузки (Коп., Земля.., 1957, 30); Холоша була підколота так, щоб не метлялася і не заважала ходити (Ів., Таємниця, 1959, 129).
2. розм. Те саме, що метатися 1. Гервасій Оникійович метлявся по їдальні (Смолич, Мир.., 1958, 433); Низько над землею метлялись між яблунями кажани (Донч., III, 1956, 62); По стіні метлялись тіні від каганця (Кочура, Зол. грамота, 1960, 53); Породжені чорною зрадою, мерзенні недобитки українських буржуазних націоналістів метляються ще на імперіалістичних задвірках як неприкаяні волоцюги (Ком. Укр., 8, 1962, 57); // Пролягати, маючи звивисту форму (про дорогу). Дорога метляється між горами й спадає з долини в долину (Шиян, Переможці, 1950, 169).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метляюся | метляємося |
2 особа | метляєшся | метляєтеся |
3 особа | метляється | метляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метлятимуся | метлятимемося |
2 особа | метлятимешся | метлятиметеся |
3 особа | метлятиметься | метлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | метлявся | метлялися |
Жіночий рід | метлялася | |
Середній рід | метлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метляймося | |
2 особа | метляйся | метляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | метляючись | |
Минулий час | метлявшись |