мечет
МЕЧЕТ, у, ч ., МЕЧЕТЬ, і, ж., діал. У чорноморських рибалок та запорожців - піч для випікання хліба. Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба (Н.-Лев., II, 1956, 226); В бурдеї не робили [запорожці] груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і ним же огрівали хату (Панч, III, 1956, 18); Оце викопа [запорожець] яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе (Сл. Гр.).
МЕЧЕТ див. мечеть.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мечет | мечети |
Родовий | мечету | мечетів |
Давальний | мечетові, мечету | мечетам |
Знахідний | мечет | мечети |
Орудний | мечетом | мечетами |
Місцевий | на/у мечеті | на/у мечетах |
Кличний | мечете | мечети |
мечеть
МЕЧЕТЬ див. мечет.
МЕЧЕТЬ, і, ж., рідко МЕЧЕТ, у, ч. Молитовний дім у мусульман. Ми з Радою були у.. Філіппополі. Се дуже гарний город, в турецькому стилі побудований, з мечетями та мінаретами (Л. Укр., V, 1956, 157); Мечеті були повні туфель і людей, горів обгорткою коран, скрипіли голосами з мінаретів муедзини, схилялись на схід мулли (Ю. Янов., І, 1958, 63); Старий хаджі Бекір-Мемет-Огли, як і всі правовірні, удруге вже подався до мечету (Коцюб., І, 1955, 284).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мечеть | мечеті |
Родовий | мечеті | мечетей |
Давальний | мечеті | мечетям |
Знахідний | мечеть | мечеті |
Орудний | мечеттю | мечетями |
Місцевий | на/у мечеті | на/у мечетях |
Кличний | мечете | мечеті |