мийка
МИЙКА, и, ж. 1. Ганчірка, віхоть для миття чого-небудь. На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (Коцюб., І, 1955, 64).
2. Пристосування для миття, промивання чого-небудь; місце, де щось миють, промивають. Мийки, ванни, умивальники, крани, сифони, змивні бачки - все це згодом виготовлятимуть з пластмас (Наука.., 11, 1964, 27); - З нього [бункера] ковші забиратимуть брудну картоплю.., подаватимуть на цю ось мийку... (Вол., Місячне срібло, 1961, 246); Лабораторна мийка.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мийка | мийки |
Родовий | мийки | мийок |
Давальний | мийці | мийкам |
Знахідний | мийку | мийки |
Орудний | мийкою | мийками |
Місцевий | на/у мийці | на/у мийках |
Кличний | мийко | мийки |