милостиво
МИЛОСТИВО, Присл. до милостивий. - Треба буде прохати Наталю, щоб вона, Яша, трохи повчила тебе історії там... географії, - милостиво розмовляє вона з Яковом (Вас., II, 1959, 59); На Беєвій горі його наздогнав Прокіп Тетеря, що їхав дрожками в район, і милостиво, хоч і з деякою понурістю, дозволив і старому під'яхати разом із ним до району (Тют., Вир, 1962, 92); * Образно. Смерть досі милостиво обминала і восьму й другу камери (Збан., Єдина, 1959, 174).