мобілізований
МОБІЛІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мобілізувати. Коли ж усіх мобілізованих арсенальців повертали з армії назад на завод, - то виявилося, що й в авіаційній частині Королевич теж спеціаліст по моторах, і тому в армії він так і залишився (Смолич, Мир.., 1958, 42); Насторожений, весь внутрішньо мобілізований, вступив Аркадій у стіни хати безбожника (Вільде, Сестри.., 1958, 37); // у знач. ім. мобілізований, ного, ч. Військовозобов'язаний, призваний на службу в діючу армію. На горбах маячіли людські постаті, і коли мобілізовані підійшли ближче, то побачили, що то бійці копають окопи (Тют., Вир, 1964, 357).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мобілізований | мобілізовані |
Родовий | мобілізованого | мобілізованих |
Давальний | мобілізованому | мобілізованим |
Знахідний | мобілізованого | мобілізованих |
Орудний | мобілізованим | мобілізованими |
Місцевий | на/у мобілізованому, мобілізованім | на/у мобілізованих |
Кличний | мобілізований | мобілізовані |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мобілізований | мобілізована | мобілізоване | мобілізовані |
Родовий | мобілізованого | мобілізованої | мобілізованого | мобілізованих |
Давальний | мобілізованому | мобілізованій | мобілізованому | мобілізованим |
Знахідний | мобілізований, мобілізованого | мобілізовану | мобілізоване | мобілізовані, мобілізованих |
Орудний | мобілізованим | мобілізованою | мобілізованим | мобілізованими |
Місцевий | на/у мобілізованому, мобілізованім | на/у мобілізованій | на/у мобілізованому, мобілізованім | на/у мобілізованих |