мозоля
МОЗОЛЯ, і, ж. і МОЗОЛЬ, я, ч. 1. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Почнуть кущі бур'яном заростати - знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Коцюб., І, 1955, 191); Прикладом найпростішого.. ураження шкіри, викликаного тертям, є водяна мозоля (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 24); - Стрижу, стрижу [овець] і кінця-краю не видно... Руки геть у мозолях (Тулуб, В степу.., 1964, 145); * У порівн. Прив'язані [байгородці] на все життя до нього [свого міста], вони знають його, як свої мозолі (Ю. Янов., І, 1958, 174).
2. перен. Важка праця. Селянськими мозолями пани живуть (Укр.. присл.., 1955, 5).
3. Кістковий наріст на тому місці, де кістка зрослася після перелому або іншого ушкодження. Кістки новонародженого зростаються дуже швидко, утворюючи звичайно велику мозолю (Хвор. дит. віку, 1955, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мозоля | мозолі |
Родовий | мозолі | мозоль |
Давальний | мозолі | мозолям |
Знахідний | мозолю | мозолі |
Орудний | мозолею | мозолями |
Місцевий | на/у мозолі | на/у мозолях |
Кличний | мозоле | мозолі |
мозоль
МОЗОЛЬ див. мозоля.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мозоль | мозолі |
Родовий | мозоля | мозолів |
Давальний | мозолеві, мозолю | мозолям |
Знахідний | мозоль | мозолі |
Орудний | мозолем | мозолями |
Місцевий | на/у мозолі | на/у мозолях |
Кличний | мозолю | мозолі |