моментальний
МОМЕНТАЛЬНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється вмить, дуже швидко. Наявність світлосильної оптики й високочутливих матеріалів дає можливість робити моментальні фотографії фейєрверка (Довідник фот., 1959, 70); У загадках знаходить моментальне відображення все те, що потрапляє в коло людських спостережень (Літ. Укр., 29.1 1963, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | моментальний | моментальна | моментальне | моментальні |
Родовий | моментального | моментальної | моментального | моментальних |
Давальний | моментальному | моментальній | моментальному | моментальним |
Знахідний | моментальний, моментального | моментальну | моментальне | моментальні, моментальних |
Орудний | моментальним | моментальною | моментальним | моментальними |
Місцевий | на/у моментальному, моментальнім | на/у моментальній | на/у моментальному, моментальнім | на/у моментальних |