муштра
МУШТРА, и, ж . 1. Військове навчання, що грунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. Зайде сонце - Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина, Очиці поводить: "Отут з муштри виглядала. Отут розмовляла" (Шевч., І, 1951, 31); - Увійшов [обвинувачений] і став рівно, випроставшись, як солдат на муштрі (Гр., II, 1963, 307); Він [підполковник], опріч муштри, штабних карт.., не знав і знати не хотів іншого ремесла (Стельмах, II, 1962, 54); // розм. Сукупність правил військового шикування. Мав [Спориш] особливий дар власне до виучування свіжонабраних рекрутів військової муштри (Фр., II, 1950, 273); - Ет, що то трудне! - розпалювавсь Йон, - я і з рушницею всю муштру знаю. Хоч - покажу? (Коцюб., І, 1955, 243).
2. перен. Методи виховання та навчання, що грунтуються на механічній дисципліні та занадто суворих правилах і вимогах. На місце старої муштри, яка проводилася в буржуазному суспільстві всупереч волі більшості, ми ставимо свідому дисципліну робітників і селян.. (Ленін, 31, 1951, 252).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | муштра | муштри |
Родовий | муштри | муштр |
Давальний | муштрі | муштрам |
Знахідний | муштру | муштри |
Орудний | муштрою | муштрами |
Місцевий | на/у муштрі | на/у муштрах |
Кличний | муштро | муштри |