міноносець
МІНОНОСЕЦЬ, сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Ескадрений міноносець "Гроза" стояв на внутрішньому рейді (Кучер, Чорноморці, 1948, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міноносець | міноносці |
Родовий | міноносця | міноносців |
Давальний | міноносцеві, міноносцю | міноносцям |
Знахідний | міноносець | міноносці |
Орудний | міноносцем | міноносцями |
Місцевий | на/у міноносці | на/у міноносцях |
Кличний | міноносцю | міноносці |
міноноска
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міноноска | міноноски |
Родовий | міноноски | міноносок |
Давальний | міноносці | міноноскам |
Знахідний | міноноску | міноноски |
Орудний | міноноскою | міноносками |
Місцевий | на/у міноносці | на/у міноносках |
Кличний | міноноско | міноноски |