МІЦНЕНЬКО. Присл. до міцненький. Галя прокинулася, почула, що міцненько її обняли - то менший брат обняв її (Вовчок, І, 1955, 312); Обкрутить [Ту-покопилий] дебеленько, міцненько, щоб ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (Ковінька, Кутя.., 1960, 112).