мішаний
МІШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мішати1.
На стінах і на сволоці хрестами звисає сухий чебрець, мішаний з чорнобривцями (Кач., II, 1958, 48); // у знач. прикм. - Тут неначе товар в мішаній череді: є й овечки та телята,.. - говорила говорлива Мокрієвська (Н.-Лев., IV, 1956, 294); Ми знов пішли лісом, але він уже був не такий густий і не чисто ялиновий, а мішаний (Мур., Бук. повість, 1958, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мішаний | мішана | мішане | мішані |
Родовий | мішаного | мішаної | мішаного | мішаних |
Давальний | мішаному | мішаній | мішаному | мішаним |
Знахідний | мішаний, мішаного | мішану | мішане | мішані, мішаних |
Орудний | мішаним | мішаною | мішаним | мішаними |
Місцевий | на/у мішаному, мішанім | на/у мішаній | на/у мішаному, мішанім | на/у мішаних |