мішанка
МІШАНКА, и, ж., розм. 1. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (Іщук, Вербівчани, 1961, 6).
2. Різна кормова суміш. У племінний період качок годують чотири рази: вранці і ввечері - зерном, а вдень два рази - вологими мішанками (Колг. Укр., 10, 1960, 29); Купили ви свиню, приміром. Не свиню, а порося. Замішали їй мішанки там чи чого іншого, разів кільканадцять винесли - зирк: - уже підсвинок (Вишня, І, 1956, 73).
3. Те саме, що мішанина 1. Але ж у дійсності нам не доводиться бачити такої Мішанки різних речей. І ніколи її не буває. Справді-бо, з різних начатків ті речі постали; і спільні Деякі з первістків тих, але завжди у різних сполуках (Зеров, Вибр., 1966, 150); Птахарня ото наша... Леггорни всі повинні бути. Поки що мішанка, та нічого - будуть усі леггорни (Вишня, І, 1956, 373).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мішанка | мішанки |
Родовий | мішанки | мішанок |
Давальний | мішанці | мішанкам |
Знахідний | мішанку | мішанки |
Орудний | мішанкою | мішанками |
Місцевий | на/у мішанці | на/у мішанках |
Кличний | мішанко | мішанки |