навальний
НАВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відбувається дуже швидко й напружено. Після битв і походів навальних .. на спокійних станках арсенальних спочивають багнети в чохлах (Уп., Вітч. миру, 1951, 79); Партизанська атака була навальною. Я бачив, як ішли партизани на ворога (Збан., Над Десною, 1951, 21); // Який відзначається силою і швидкістю руху. Після навального дощу стояли в дворі, на стежках, калюжі забрудненої води, під ногами розбризкувалася розквашена земля (Ле Наливайко, 1957, 144); Навальний вітер рве полу на кидки, - Ні затишку, ні проблиску ніде (Бажан, Роки 1957, 285); // Дуже великий, значний. Час плинув далі, плинув без упину, з навальною швидкістю (Загреб. Спека, 1961, 83); Мусив [санбат] переїздити в інші місце.. До цього готувалося все з навальною поквапністю (Ле, В снопі.., 1960, 290).
2. Настирливий і сильний. Серед ночі Юрко прокинувся від навального гуркоту в двері (Коз., Вибр., 1947 32).
3. Невідкладний, терміновий і у великій кількості. Праця, швидка, навальна, подобалась їй (Коз., Сальвія. 1959, 27); Зо дня на день складалася якась навальна праця (Ле, Міжгір'я, 1953, 158).
@ Навальна зима - сніговита зима; Навальні хліба - буйні хліба. Цього [1961] року ще заздалегідь було відомо, що хліба будуть високорослі і навальні (Рад. Укр., 4. VIII 1961, 3); Навальні хмари - густі дощові хмари. Знявся раптовий буряний вітер. Він ніс із собою навальні хмари (Шиян, Партиз. край, 1946, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | навальний | навальна | навальне | навальні |
Родовий | навального | навальної | навального | навальних |
Давальний | навальному | навальній | навальному | навальним |
Знахідний | навальний, навального | навальну | навальне | навальні, навальних |
Орудний | навальним | навальною | навальним | навальними |
Місцевий | на/у навальному, навальнім | на/у навальній | на/у навальному, навальнім | на/у навальних |