наварка
НАВАРКА, и, ж. Дія за знач. наварювати, наварити 3. Наварку і напайку застосовують для приєднання окремих різальних пластинок до тіла державок інструмента (Технол. різального інстр., 4959, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наварка | наварки |
Родовий | наварки | наварок |
Давальний | наварці | наваркам |
Знахідний | наварку | наварки |
Орудний | наваркою | наварками |
Місцевий | на/у наварці | на/у наварках |
Кличний | наварко | наварки |