наведений
НАВЕДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навести.
Великі жерла гармат наведені в море (Кучер, Трудна любов, 1960, 301); - Щоб мені сю мить була наведена [справка]! (Мирний, І, 1954, 288); Наведені через Стрину два мости застановлені возами (Кач., II, 1958, 460); Половина пожовклого листу на шовковицях блищала, ніби наведена золотом (Н.-Лев., III, 1956, 74); // у знач. прикм. Багато хто в своїх плюшевих кріслах буквально зігнувся, повертаючи й задираючи голови на гальорку, ніби саме там можна було побачити наведені жерла гармат (Довж., І, 1958, 49); Наведений вірш розкриває нам тайну авторової творчості (Еллан, II, 1958, 181); // наве;дено, безос. присудк. сл. Коли додому повернувся старий Рубан і побачив, який наведено порядок та чистоту, він мимоволі посміхнувся в довгі вуса (Шиян, Баланда, 1957, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наведений | наведена | наведене | наведені |
Родовий | наведеного | наведеної | наведеного | наведених |
Давальний | наведеному | наведеній | наведеному | наведеним |
Знахідний | наведений, наведеного | наведену | наведене | наведені, наведених |
Орудний | наведеним | наведеною | наведеним | наведеними |
Місцевий | на/у наведеному, наведенім | на/у наведеній | на/у наведеному, наведенім | на/у наведених |