наводка
НАВОДКА, и, ж., спец. Спрямування осі каналу ствола гармати в певному напрямі. Косінський керував першою наводкою гармат і велів випустити на ворога по чавунному ядру (Ле, Наливайко, 1957, 90).
Пряма наводка; Прямою наводкою; 3 прямої наводки - про стрільбу по видимій цілі. Замовкли й батареї, переорієнтовуючись на пряму наводку, щоб розстрілювати ворога (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 381); Гармати били прямою наводкою, стволи вже стояли горизонтально, навіть були похилені до землі і такі гарячі, що рукою не доторкнешся (Кучер, Голод, 1961, 140); Вогневі позиції зайняли на узліссі, біля яру, щоб можна було бити з прямої наводки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 533).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наводка | наводки |
Родовий | наводки | наводок |
Давальний | наводці | наводкам |
Знахідний | наводку | наводки |
Орудний | наводкою | наводками |
Місцевий | на/у наводці | на/у наводках |
Кличний | наводко | наводки |