нагар
НАГАР, у, ч . Те, що утворюється від неповного згоряння палива, масла і т. ін. Біля каганця сидів сивий дід, очеретиною підтягав ганчір'яного гнота, коли-не-коли знімаючи рукою масний нагар (Ле, Наливайко, 1957, 230); Знявши із свічки нагар, низько схилившись, дружині пише листа комісар (Гонч., Вибр., 1959, 166); При роботі двигуна на днищі поршнів, внутрішній поверхні камер згоряння, а також на клапанах утворюється нагар, який є результатом неповного згоряння палива і масла (Автомоб., 1957, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нагар | нагари |
Родовий | нагару | нагарів |
Давальний | нагарові, нагару | нагарам |
Знахідний | нагар | нагари |
Орудний | нагаром | нагарами |
Місцевий | на/у нагарі | на/у нагарах |
Кличний | нагаре | нагари |
нагара
НАГАРА, -и, ж. 1. Ударний музичний інструмент типу литаври. 2. Загальна назва родини азербайджанських двосторонніх барабанів. 3. Означення міста в архітектурі Південної Індії та Цейлону; додається до власної назви населеного пункту.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нагара | нагари |
Родовий | нагари | нагар |
Давальний | нагарі | нагарам |
Знахідний | нагару | нагари |
Орудний | нагарою | нагарами |
Місцевий | на/у нагарі | на/у нагарах |
Кличний | нагаро | нагари |