наголошувати
НАГОЛОШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГОЛОСИТИ, ошу, осиш, док. 1. перех. Силою голосу чи підвищенням тону виділяти склад у слові або слово в реченні. Безсуфіксні слова жіночого роду на -а (-я) наголошують переважно голосний кореня (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 485); Говорячи, Андрій Петрович без притиску, але якось чудно наголошував то те, то те слово, буцімто в мові його був ще й інший сенс (Шовк., Людина.., 1962, 275); - Я принаймні завжди був проти всякого втручання в мої особисті, - він наголосив це слово, - особисті справи (Смолич, І, 1958, 59).
2. перех. і неперех., що, на чому, на що, з спол. що, перен. Виділяти, підкреслювати, ставити на перший план якусь думку, якесь положення і т. ін. Вони [молоді новелісти] наголошують відважність, наполегливість.. в характері радянської людини (Смолич, VI, 1959, 215); Соціалістичний реалізм не тільки розкриває нові пізнавальні можливості літератури, а й особливо наголошує на її дійовій організуючій, перетворюючій ролі в суспільстві (Іст. укр. літ., II, 1956, 24); Необхідно наголосити, що любов до землі неможлива без любові до праці, важкої, кропіткої праці в ім'я життя (Вітч., 6, 1961, 183).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наголошую | наголошуємо |
2 особа | наголошуєш | наголошуєте |
3 особа | наголошує | наголошують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наголошуватиму | наголошуватимемо |
2 особа | наголошуватимеш | наголошуватимете |
3 особа | наголошуватиме | наголошуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наголошував | наголошували |
Жіночий рід | наголошувала | |
Середній рід | наголошувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наголошуймо | |
2 особа | наголошуй | наголошуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наголошуючи | |
Минулий час | наголошувавши |