надломлювати
НАДЛОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДЛОМИТИ, ломлю, ломиш; мн. надломлять; док., перех. 1. Зламувати не зовсім, не до кінця. Вона було пиріжком у неділю наділить, а надломиш у садку вишню, то за чуприну посмиче (Вовчок, VI, 1956, 226); // Відломлювати трохи, частину від чого-небудь. Хтось із партизанів узяв кочергу, надломив - вийшов костур (Мик., І, 1957. 324).
2. перен. Ослаблювати, підривати душевні й фізичні сили. Глибокі морщини на чолі свідчили ясно, що нещастя надломило того колись сильного і сміливого чоловіка (Фр., І, 1955, 147); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров'я (Ле, Мої листи, 1945, 223); Отаман вже й рушити з місця не міг - Його надломила чарчина остання (Перв., II, 1958, 387).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надломлюю | надломлюємо |
2 особа | надломлюєш | надломлюєте |
3 особа | надломлює | надломлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надломлюватиму | надломлюватимемо |
2 особа | надломлюватимеш | надломлюватимете |
3 особа | надломлюватиме | надломлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надломлював | надломлювали |
Жіночий рід | надломлювала | |
Середній рід | надломлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надломлюймо | |
2 особа | надломлюй | надломлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надломлюючи | |
Минулий час | надломлювавши |