надрукований
НАДРУКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надрукувати. Хоч почав я писати з дитячих літ, але перша моя українська робота надрукована була лише 15 квітня 1890 року (Коцюб., III, 1956, 281); Ще було досить видно від вечора, і я прочитав два слова, надруковані машинкою (Ю. Янов., І, 1958, 86); Кожній жінці дали надрукований на шматочку матерії номер, той самий номер, що його було вишпиговано на руці (Хижняк, Тамара, 1959, 171); // у знач. прикм. Чим більше працювала Ніна над рукописом, тим усе виразнішим ставало бажання побачити свій твір надрукованим (Донч., V, 1957,425); // надруковано, безос. присудк. сл. - Було як напишу що, то так чудово, неначе воно надруковано (Н.-Лев., IV, 1956, 311); [Настя:] В обласній газеті про наше будівництво надруковано (Корн., II, 1955, 113).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надрукований | надрукована | надруковане | надруковані |
Родовий | надрукованого | надрукованої | надрукованого | надрукованих |
Давальний | надрукованому | надрукованій | надрукованому | надрукованим |
Знахідний | надрукований, надрукованого | надруковану | надруковане | надруковані, надрукованих |
Орудний | надрукованим | надрукованою | надрукованим | надрукованими |
Місцевий | на/у надрукованому, надрукованім | на/у надрукованій | на/у надрукованому, надрукованім | на/у надрукованих |