назгрібати
НАЗГРІБАТИ аю, аєш і НАЗГРЕБТИ, бу, беш; мин. ч. назгріб, назгребла, ло; док., перех. Згрібаючи, зібрати в одно місце в якій-небудь кількості. Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив багаття (Н.-Лев., II, 1956, 215); Бачура присів, на купі плавіння, що його, видно, назгрібав оцей дід для відпочинку, витяг цигарки (Чаб., Тече вода.., 1961, 134); // перен., розм. Поступово зібрати, нагромадити, набути що-небудь у великій кількості (про гроші, майно і т. ін.). - Оця надто практична людина не загине на селі! Кажуть, вона назгрібала незліченну силу грошей то з хліба, то з сього, то з того (Н.-Лев., І, 1956, 588).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назгрібаю | назгрібаємо |
2 особа | назгрібаєш | назгрібаєте |
3 особа | назгрібає | назгрібають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | назгрібав | назгрібали |
Жіночий рід | назгрібала | |
Середній рід | назгрібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назгрібаймо | |
2 особа | назгрібай | назгрібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | назгрібавши |