назначений
НАЗНАЧЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назначити. Він назначений.. Ти.. носиш пятно [пляму] на своїй одежі. Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Март., Тв., 1954, 205).
НАЗНАЧЕНИЙ2, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до назначити. Де тільки назначені були перепочинки, побудували двірці (Стор., І, 1957, 241).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | назначений | назначена | назначене | назначені |
Родовий | назначеного | назначеної | назначеного | назначених |
Давальний | назначеному | назначеній | назначеному | назначеним |
Знахідний | назначений, назначеного | назначену | назначене | назначені, назначених |
Орудний | назначеним | назначеною | назначеним | назначеними |
Місцевий | на/у назначеному, назначенім | на/у назначеній | на/у назначеному, назначенім | на/у назначених |