найгірше
НАЙГІРШЕ, НАЙГІРШ, присл. 1. Присл. до найгірший. Найгірш удову мучило безсоння - вона бралася плакати якимись скудними, старечими слізьми (Вовчок, І, 1955, 314); Обличчю князя найгірш додавало лютості високе чоло з глибокою морщиною між очима (Стор., 1, 1957, 371); - Почав я банувати. А найгірше за Марією... (Коцюб., І, 1955, 141).2. Найвищ. ст. до погано
2. Найгірш діло стоїть в нас з англійськими авторами, бо сю мову дуже мало хто знає (Л. Укр., V, 1956, 25); // у знач. присудк. сл. Найважче в якому-небудь відношенні. Дощ мрячив, то й найгірше було тим, що сиділи зверху возів (Кобр., Вибр., 1954, 202); Найгірше Олені приладилося зимою, коли майже кожен день чулося від дочки: - Мамо, в мене горло болить (Тют., Вир, 1964, 26).
найгірший
НАЙГІРШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до поганий І - 6. Господар найгіршою пашею годував ослюка (Март., Тв., 1954, 183); - І нічого страшного..і - ще лагідніше казала вчителька, - душею він добрий, і в школі зовсім не найгірший... (Гончар, Бригантина, 1973, 100);[Єпископ:] Є таємниці й в інших вірах. [Семпроній:] Знаю, але, на жаль, про ваші таємниці найгірша слава йде (Л. Укр., II, 1951, 473).2. Те саме, що найбільший. Мій краю! за тебе прийнять не лякаюсь Найгіршого лиха (Крим., Вибр., 1965, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | найгірший | найгірша | найгірше | найгірші |
Родовий | найгіршого | найгіршої | найгіршого | найгірших |
Давальний | найгіршому | найгіршій | найгіршому | найгіршим |
Знахідний | найгірший, найгіршого | найгіршу | найгірше | найгірші, найгірших |
Орудний | найгіршим | найгіршою | найгіршим | найгіршими |
Місцевий | на/у найгіршому, найгіршім | на/у найгіршій | на/у найгіршому, найгіршім | на/у найгірших |